17 грудня 2022

Вчора дискутували про роль звичайного середнього класу в побудові та покращенні життя в країні. З’явилося цікаве питання про те, чи відрізняються ці дві категорії людей:

  • А – молоді прогресивні українці та українки, які їдуть з України в пошуках кращого життя, та чоловіки, які не повертаються до України, тому що потім їх звідси не випустять;
  • Б – молоді прогресивні росіяни, які не пікетують, не виходять на мітинги проти влади, щоб змусити політичне керівництво припинити війну.

Думаю, в них є дещо схоже. Адже і перша, і друга категорії наразі керуються власним інтересом більше, ніж загальним глобальним, суспільним. Українці перебувають за кордоном, щоб не ризикувати, адже, мовляв, ніщо не зміниться, якщо умовний айтівець або креативщик повернеться. В нього не буде роботи, або буде гірша робота, а працювати не за спеціальністю чи йти воювати бажання немає. Водночас, російський умовний айтівець не виходить протестувати, бо поліція просто швидко це припинить (в кращому випадку), і наче ніякого корисного результату з цього не буде. Різниця тільки в тому, що росіяни винні, а не українці.

Власне, я міг би опинитися в будь-якій з цих груп людей. Думаю, якщо б зміг поїхати з України, я б це зробив. Якщо б до 24 лютого був за кордоном, навряд чи я б повернувся. А якщо б народився в Росії, то боявся йти на протести, бо палка омонівця б’є боляче. Це трохи соромно усвідомлювати.

 72   3 mo