Вчора дочитав “Сорок правил кохання” Еліф Шафак. Там були цікаві роздуми не стільки про кохання, скільки про любов у більш універсальному сенсі – до себе, друзів, людей навколо та світу загалом. Я багато чого не до кінця зрозумів. Можливо, там були якісь приховані сенси, які я не декодував, але загалом книжка виявилася трошки сумбурною. Намішано там дуже багато. Утім, радий за головного персонажа Еллу.

Почав читати “Шале пам’яті” Тоні Джадта. Поки що подобається тільки зовнішність та якість видання.

Постригся та майже затоваришував із повністю зататуйованим перукарем. Тату не хочеться ще сильніше.